Взято з Том 28, № 2, 2025
Сторінки 190 -205
Отримано 06.08.2025
Доопрацьовано 16.11.2025
Прийнято 29.12.2025
Взято з Том 28, № 2, 2025
Сторінки 190 -205
Анотація
У статті досліджено вплив людського чинника на надійність та безпеку роботи метрополітену, зосереджено увагу на методах оцінювання психофізіологічного стану машиністів перед початком зміни. Проаналізовано діючу систему контролю людського чинника в Київському метрополітені та підкреслено необхідність упровадження об’єктивних діагностичних засобів у щоденну практику безпеки руху. Експериментальні дослідження із застосуванням таблиць Шульте–Горбова дали змогу оцінити стійкість уваги, швидкість сприйняття та когнітивну реакцію машиніста. Протягом місяця самотестування до і після зміни виявлено статистично значущі відмінності у результатах залежно від функціонального стану працівника - нормального, сонливого чи втомленого. Аналіз показав, що втома та зниження бадьорості спричиняють уповільнення реакції, погіршення концентрації та уваги, що негативно впливає на безпеку керування. Отримані результати підтверджують ефективність тесту Шульте як дієвого інструменту для моніторингу психофізіологічної готовності машиністів і попередження помилок, пов’язаних із людським чинником
Ключові слова:
залізничний транспорт; людина-оператор; автоматизоване керування; ергатична система; психофізіологічний стан водія; тестування