Взято з Том 28, № 1, 2025
Сторінки 132 -144
Отримано 03.02.2025
Доопрацьовано 10.12.2025
Прийнято 20.06.2025
Взято з Том 28, № 1, 2025
Сторінки 132 -144
Анотація
У цій статті представлено порівняльний аналіз трьох методів стиснення зображень: JPEG, JPEG2000 та фрактальногостиснення (FIC). Розглянуто теоретичні основи кожного методу, включаючи дискретне косинусне перетворення (ДКП) для JPEG, дискретне вейвлет-перетворення (ДВП) для JPEG2000 та системи ітерованих функцій (СІФ) для FIC. Ефективність алгоритмів оцінюється за допомогою набору метрик: коефіцієнт стиснення (CR), пікове відношення сигналу до шуму (PSNR), індекс структурної подібності (SSIM) та навчена метрика подібності фрагментів зображення (LPIPS). Аналіз показує, що JPEG2000 зазвичай забезпечує кращу якість при заданому бітрейті порівняно з JPEG, особливо при високих коефіцієнтах стиснення, та пропонує додаткові функції, такі як масштабованість, але ця перевага досить невелика. JPEG залишається популярним завдяки простоті та швидкості, але страждає від блокових артефактів. Фрактальне стиснення, незважаючи на теоретичні переваги, такі як потенційна незалежність від роздільної здатності, має суттєві недоліки, зокрема надзвичайно повільне кодування та часто неконкурентоспроможну якість на загальних зображеннях. Обговорюються сфери застосування, причини обмеженого впровадження та сучасна актуальність FIC. Робиться висновок про необхідність використання різноманітних метрик для комплексної оцінки якості та про те, що вибір оптимального методу стиснення залежить від конкретних вимог програми
Ключові слова:
зображення; стиснення з втратам, без втрат; фрактальне стиснення; LPIPS; PSNR; SSIM